Турботи ждуть. Жде ненаситна плаха.
І жде свободи голос чийсь нестямний...
З’являється літак — й немов осліпла птаха —
Вдаряється в колос дохмарний.
І шугонув вогонь, відчувши повну волю,
І реву, й тріску більше не спинити.
Було не чути тільки крику болю
І чути не було благальної молитви.
На милі чорно від пилюки й диму.
Сховалися в пітьму ранкові барви.
Хтось обриває ниточку незриму
Життів людських з жорстокістю Варавви.
Він — одержимий помстою, скажений.
Він любить смерть, у нім нема людського.
...Ось знов літак — сліпий і навіжений —
Смертельно клюнув велета стрімкого.
І знов огонь рвонувсь у вись завзято.
Усоте збільшилися крик і безнадія.
А помста оглядає дике свято
Жахними вбивчими очима Вія.
Усе — кінець! Це супровід в могилу!
А може, ще прибуде допомога?
І та душа, що догоджала тілу,
Згадала трепетно, що їй потрібно Бога.
Василь Мартинюк,
Луцьк, Україна
Я народився 16 січня 1966 року в с. Карпилівка Сарненського району Рівненської області. Закінчив філологічний факультет Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Учителював, працював літературним редактором журналу "Благовісник".
Автор збірки "Оновлення серця" (2004).
Одружений. З дружиною Марією виховуємо шестеро дітей.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Богоявленье в Раифе. - Батый Ирина Комментарии:
Посвящается иконе "Живоносный источник".
Может исполнятся на мотив известной колыбельной "Спи,
моя радость, усни!"
В 1 куплете "перекресток дорог" - в философском смысле -
день, дата календаря как перекресток не только земных дорог,
но и дорог судеб, событий... "Воды" там же имеются в виду
небесные воды из Животворящего источника и ветхозаветные воды дня творения.
"Раифа" - монастырь в Казанской епархии РПЦ.
В 2 куплете "Иордань" - прорубь для чина Водосвятия.
"Дубравы" - монастырь окружен дубовым лесом
В 3 куплете "душ стылых глыбу" - имеются в виду люди, конечно
